Кияни відстояли найдавнішу історичну святиню
Завдяки зусиллям небайдужих киян і громадських активістів, столичній громаді нарешті вдалося здобути перемогу над будівельними варварами, що розпочали будівництво по вулиці О.Гончара, 17-23 – в охоронній зоні Національної історико-культурної пам’ятки світового значення – Софійського Собору.
Залишається сподіватися, що на цьому нарешті закінчиться судовий «футбол», коли суди різних інстанцій приймали абсолютно протилежні рішення, то дозволяючи, то забороняючи будівельні роботи на Гончара, 17-23.
У середу, 25 квітня Вищий господарський суд залишив чинною заборону Господарського суду м. Києва на продовження будівництва житлового комплексу на земельній ділянці по вул. Олеся Гончара, 17-23. Тим самим, суд задовольнив касаційну скаргу КМДА і прокуратури м. Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду.
Показово, що цього разу міська влада звернулася до прокуратури з проханням узяти під особистий контроль виконання судового рішення і у випадку його порушення притягнути винних до відповідальності.
Проте прагнення покарати забудовників, у столичної влади чомусь довгий час не виникало, так само, як і не було особливого бажання припинити будівельне свавілля в самому серці Києва. Навіть після того, як громадські активісти декілька разів безуспішно намагалися потрапити на будівельний майданчик, щоб вручити забудовнику судові постанови і приписи прокуратури, котрі забороняють продовжувати будівельні роботи.
Хоча київська влада одразу ж оголосила останнє рішення Вищого госпсуду спільною перемогою влади і суспільства, проте ті кияни, які знають багаторічну драматичну історію однієї з найскандальніших забудов в історичній частині міста, чудово розуміють, що без шаленого тиску з боку громадськості на столичну владу, численних акцій протесту, будівельні роботи і далі спокійно велися б під самісіньким носом Олександра Попова і чиновників Київської міської державної адміністрації.
Історія питання.
Довідка УНІАН. Київська міська рада рішенням № 419/1829 від 15 липня 2004 року передала земельну ділянку по вул. Олеся Гончара, 17–23 в Шевченківському районі м. Києва ТОВ «Інвестиційно-будівельна група» для будівництва елітного житлового комплексу. Це викликало численні протести громадськості, оскільки дана земельна ділянка розташована в охоронній зоні Національного історико-культурного заповідника «Софія Київська», що входить до списку Всесвітньої культурно-історичної спадщини ЮНЕСКО.
У березні 2009 року прокуратура м. Києва внесла припис з вимогою скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий ТОВ «Інвестиційно-будівельна група» від 6 червня 2008 року і опротестувала рішення Київської міської ради № 419/1829 від 15 липня 2004 року про надання цієї земельної ділянки як таке, що суперечить положенням Земельного кодексу України та Закону України «Про планування і забудову територій».
У липні 2011 року Київська міська рада призупинила будівельні роботи в межах вулиць Іринінська, Рейтарська, О. Гончара, Велика Житомирська, Михайлівська і Михайлівський провулок, які входять у буферну зону Софійського собору. Мораторій має діяти до затвердження охоронної зони Софійського архітектурного ансамблю.
22 листопада 2011 року Окружний адміністративний суд Києва у справі щодо рішення Київради про виділення землі під будівництво житлового комплексу по вулиці Олеся Гончара, 17–23 у буферній зоні Національного історико-культурного заповідника «Софія Київська» прийняв ухвалу про зупинення будівельних робіт на об’єкті на час розгляду справи.
Проте вже 5 грудня 2011 року суд скасував свою ухвалу про зупинення будівництва, незважаючи на численні протести громадськості й застереження ЮНЕСКО.
До списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО в Україні входять Національний історико-культурний Києво-Печерський заповідник (Києво-Печерська Лавра),
Національний заповідник «Софія Київська», історичний центр Львова, букові ліси у Карпатах і частина геодезичної дуги Струве, що проходить через територію країни.
Якщо після внесення «Софії Київської» до чорного списку забудова буферних зон не припиниться, заповідник може бути виключено зі списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО.
