Друк
PDF
27
червня
2018

Чи свідчить архітектурна спадщина Києва про «європейськість» мера Кличка і міністра культури Нищука

alt

"Історичний центр Києва повине н залишатися незмінним. Ми повинні зробити все, щоб зберегти Київ таким, яким він був раніше, зберегти для наших нащадків", - Віталій Кличко, мер Києва. Здавалося б, що може бути спільного у столичного мера Віталія Кличка і міністра культури Євгена Нищука з комуністичними вождями 30-х років Затонським та Постишевим? Адже їх розділяє майже століття часу, і – головне – комуністи кермували у поневоленій країні, а нинішні можновладці порядкують у незалежній.

Але попри це одних і других поєднує істинно пролетарська пристрасть до руйнування культурної спадщини. Єдина різниця – комуністи нищили історичні будівлі з ідеологічних міркувань і проголошували, що будують соціалістичну столицю. А нинішня влада пускає під ніж рештки пам’яток з бізнесових розрахунків й усміхнено заявляє, що створює європейську столицю.

Панове Кличко і Нищук, дозвольте поінформувати вас, що кожна європейська столиця перш за все славиться та пишається своєю історією. І тому береже та леліє архітектурну спадщину, яка цю історію правдиво представляє.

Саме для свідкування справжньої історії у Берліні і Варшаві відбудували і дотепер відбудовують понищені ще під час Другої світової історичні пам’ятки. А Київ з вашого благословення, панове можновладці, сьогодні безповоротно втрачає те, що вціліло у жахливі комуністичні і воєнні часи.

В українській столиці стоять у руїнах безцінні будівлі, які є свідками численних історій слави Києва та киян. Назвемо лише три з найбільш поруйнованих і знакових пам’яток..

1. Софіївська, 20/21. У січні 1918 року з балкону цієї будівлі Михайло Грушевський проголосив IV Універсал Української Центральної Ради: «Народе України! Твоєю силою, волею, словом стала на Землі українській вільна Українська Народна Республіка. Справдилась колишня давня мрія батьків твоїх..»

Отже, ця двоповерхова кам’яниця є свідком найважливішого, що може бути в літописі держави – проголошення Незалежності.

На додачу до цього історична будівля стоїть на відстані пару десятків метрів від тисячолітньої Софії Київської, тобто у буферній зоні, де неприпустиме будь-яке будівництво.

Панове Кличко і Нищук, ви, безумовно, добре поінформовані, що підконтрольні вам відомства, плюнувши на українське та міжнародне законодавство, обґрунтували будівництво на місці історичної кам’яниці висотного офісно-житлового комплексу. І тому для вас точно не таємниця, з якою метою у пам’ятці регулярно організовують пожежі.

Вигляд на історичний будинок (Софіївська 20/21) із двору. Київ, червень 2018 року. У січні 1918-го з балкону цієї будівлі Михайло Грушевський проголосив IV Універсал Української Центральної РадиВигляд на історичний будинок (Софіївська 20/21) із двору. Київ, червень 2018 року. У січні 1918-го з балкону цієї будівлі Михайло Грушевський проголосив IV Універсал Української Центральної Ради

Вигляд на історичний будинок (Софіївська 20/21) із дзвіниці Софії Київської. Київ, червень 2018 рокуВигляд на історичний будинок (Софіївська 20/21) із дзвіниці Софії Київської. Київ, червень 2018 року

2. Мала Житомирська, 14 а, б. За цією адресою доживає останні дні будинок, котрий береже пам’ять про видатного художника Олександра Мурашка (1875–1919). На початку ХХ століття це прізвище знала вся культурна Європа. Гучний успіх супроводжував виставки Мурашка у Венеції, Відні, Берліні, Мюнхені, Кельні. Амстердамі… Мистецтвознавець Федір Ернст називав його «першим і справжнім європейцем в українському мистецтві ХХ століття». Сьогодні роботи Мурашка є окрасою найіменитіших мистецьких колекцій Амстердама, Нью-Йорка, Берліна. Будапешта і Женеви.

А садиба (точніше її рештки) на Малій Житомирській – єдина будова, яка свідчить про київську історію життя всесвітньо відомого митця.

Будинок художника Олександра Мурашка (1875–1919). Київ, вулиця Мала Житомирська 14 а, б. Червень 2018 року
Будинок художника Олександра Мурашка (1875–1919). Київ, вулиця Мала Житомирська 14 а, б. Червень 2018 року
alt
alt

Табличка на будівлі, де жив художник Олександр Мурашко, з написом «Пам'ятка архітектури та історії». Київ, 27 грудня 2017 рокуТабличка на будівлі, де жив художник Олександр Мурашко, з написом «Пам'ятка архітектури та історії». Київ, 27 грудня 2017 року

3. Ярославів Вал, 15 б. 129 років тому в цьому будинку народився киянин, якого знає весь світ. Інженерний геній ХХ століття, Містер Гелікоптер, Людина, що поєднала континенти – Ігор Сікорський.

За своє життя конструктор створив понад 40 основних типів літаків і 20 основних типів гелікоптерів. Серед останніх – знаменита модель S-92, якою донині користуються президенти США.

Сьогодні вертольоти Ігора Сікорського (1889–1972) обслуговують як військову так і цивільну авіацію більш ніж у 50 країнах світу.

Але перший гелікоптер в історії людства конструктор створив на подвір’ї своєї київської садиби.

Садиба Ігоря Сікорського і двір, де авіаконструктор створив перший в історії людства вертоліт (Ярославів Вал, 15). Київ, червень 2018 року
Садиба Ігоря Сікорського і двір, де авіаконструктор створив перший в історії людства вертоліт (Ярославів Вал, 15). Київ, червень 2018 року

Сьогодні у цих руїнах ще животіє пам’ять про уславленого на весь світ киянина. Але регулярні замовлення пожеж у будові переконливо свідчать, що садибі лишилися лічені дні.Садиба авіаконструктора Ігоря Сікорського (Ярославів Вал, 15). Київ, 19 вересня 2017 рокуСадиба авіаконструктора Ігоря Сікорського (Ярославів Вал, 15). Київ, 19 вересня 2017 року
alt

Панове Кличко і Нищук, європейці у будівлях із такими історіями створюють музеї, які стають туристичними мекками. Окрім слави і честі це приносить ще й чималі прибутки (звісно, не особисті, а державні).

Сьогодні саме вас, панове можновладці, Закон і посадові обов’язки зобов’язують берегти і захищати культурну спадщину.

Але руїни київських пам’яток свідчать про ваше наплювацьке ставлення і до історії столиці, і до законів держави.

І ви при цьому проголошуєте, що будуєте європейську столицю? Даруйте, але у Європі такі діяння називають інакше – варварством.

Автори: Ірина КостенкоМарина Остапенко.

Джерело: радіо "Свобода" 

Автор: Богдан Удовиченко

Joomla 1.6 Template
Joomla 1.6 Template
Russian English French German Italian Portuguese Spanish Ukrainian